Темперамент і стиль діяльності особистості  

Темперамент і стиль діяльності особистості

Темперамент є природною основою прояву психологічних якостей особистості. Однак при будь-якому темпераменті можна сформувати в людини якості, які невластиві даному темпераменту. Психологічні дослідження і педагогічна практика показують, що темперамент трохи змінюється під впливом умов життя і виховання. Темперамент може змінюватися й у результаті самовиховання. Навіть доросла людина може змінити у бік свій темперамент. Відомо, наприклад, що А. П. Чехов був людиною дуже врівноваженою, скромним і делікатним. Але ось цікавий факт з його життя. В одному з листів до дружини О. Л. Кніппер-Чехової Антон Павлович робить таке цінне визнання: "Ти пишеш, що заздриш моєму характеру. Мушу сказати тобі, що від природи в мене різкий, я запальний та інші. Та ін. Але я звик стримувати себе, бо розпускати себе порядній людині не личить. За старих часів я виробляв чорт знає що ". Цікаво відзначити, що деякі люди, пізнавши особливості свого темпераменту, навмисно самі виробляють певні методи, щоб оволодіти ним. Так робив, наприклад, А. М. Горький, який стримував бурхливі прояви свого темпераменту. Для цього він свідомо переключався на різні побічні дії з предметами. З людьми, які висловлювали протилежні йому погляди, А. М. Горький намагався бути неупередженим і спокійним.

Таким чином, динамічні риси особистості людини виступають не тільки в зовнішній манері поводження, не тільки в рухах - вони виявляються й у розумовій сфері, у сфері спонукання, у загальній працездатності. Природно, особливості темпераменту позначаються в навчальних заняттях і в трудовій діяльності. Але головне полягає в тому, що відмінності за темпераментами - це відмінності за рівнем можливості психіки, а по своєрідності її проявів.
Встановлено відсутність залежності між рівнем досягнень, тобто кінцевим результатом дій, і особливостями темпераменту, якщо діяльність протікає в умовах, які можна визначити як нормальні. Таким чином, незалежно від ступеня рухливості або реактивності індивіда в нормальної, несстрессовой ситуації результати діяльності в принципі будуть однаковими, оскільки рівень досягнень буде залежати головним чином від інших факторів, особливо від рівня мотивації і здібностей. Разом з тим дослідження, що встановлюють цю закономірність, показує, що залежно від темпераменту змінюється спосіб здійснення самої діяльності.

Залежно від особливостей темпераменту люди розрізняються не кінцевим результатом дій, а способом досягнення результатів. Були проведені дослідження з метою встановити залежність між способом виконання дій і особливостями темпераменту. У цих дослідженнях розглядавсяіндивідуальний стиль діяльності як шлях до досягнення результатів або спосіб рішення визначеної задачі, обумовленої головним чином типом нервової системи. Результати досліджень гнітючої більшості авторів, незалежно від особливостей досліджуваних груп і експериментальних ситуацій, у яких вивчався типовий для даних індивідів спосіб виконання дій, показують, що саме тип нервових процесів, впливає на формування визначеного стилю діяльності.
Перед сангвініком варто безупинно ставити нові, по можливості цікаві задачі, що вимагають від нього зосередженості і напруги. Необхідно постійно включати його активну діяльність і систематично заохочувати його зусилля.
Флегматика треба в активну діяльність і зацікавити. Він вимагає до себе систематичної уваги. Його не можна переключати з однієї задачі на іншу. У відношенні меланхоліка неприпустимі не тільки різкість, брутальність, але і просто підвищений тон, іронія. Він вимагає особливої ​​уваги, варто вчасно хвалити його за виявлені успіхи, рішучість і віл. Негативну оцінку варто використовувати як можна обережніше, усіляко пом'якшуючи її негативну дію. Меланхолік - самий чуттєвий і ранимий тип з ним треба бути гранично м'яким і доброзичливим.
Від темпераменту залежить, яким способом людин реалізує свої дії, але при цьому не залежить їхня змістовна сторона. Темперамент проявляється в особливостях протікання психічних процесів. Впливаючи на швидкість спогади і міцність запам'ятовування, швидкість розумових операцій, стійкість і переключення уваги.



Темперамент треба строго відрізняти від характеру. Темперамент ні в якій мірі не характеризує змістовну сторону особистості (світогляд, погляди, переконання інтереси і т.п.), не визначає цінність особистості або межа можливих для даної людини досягнень. Він має лише відношення до динамічної сторони діяльності.

Хоча темперамент, не може визначати відносин особистості, її прагнень, і інтересів, її ідеалів, тобто всього багатства змісту внутрішнього життя людини, однак характеристика динамічної сторони має істотне значення для розуміння складного образа поводження людини, характеру людини. Те, наскільки людина виявляє урівноваженість у поводженні, гнучкість, динамічність і експансивність у реакціях, говорить про якісні особливості особистості і її можливості, певним чином створених на трудової та громадської діяльності індивіда. Таким чином, темперамент не є чимось зовнішнім у характері людини, а органічно входить у його структуру. Життєві враження. виховання і навчання на природній основній тканині темпераменту - типі вищої нервової діяльності - поступово тчуть візерунки.
Відношення особистості, її переконання, прагнення, свідомість необхідності і боргу дозволяють переборювати одні імпульси, тренувати інші, щоб організувати своє поводження відповідно до суспільних норм.
Темперамент не визначає шлях розвитку специфічних особливостей характеру, темперамент сам перетвориться під впливом якостей характеру. Розвиток характеру і темпераменту в цьому сенсі є взаємообумовлених процесів.



Задатки— анатомо-физиологические особенности нервной системы, служащие базой для формирования тех или иных способностей.

Задатки— это качества, благодаря которым у человека могут успешно формироваться и развиваться способности. Без соответствующих задатков хорошие способности невозможны, но задатки это вовсе не всегда гарантия того, что у человека обязательно появятся хорошие способности. Люди отличаются друг от друга по своим задаткам, и этим объясняется то, почему при равных условиях обучения и воспитания у одних людей способности быстрее развиваются,
достигают в конечном счете более высокого уровня, чем у других.

Основные отличия задатков от способностей в следующем. Задатки даны (заданы — отсюда и название) человеку с рождения или возникают благодаря естественному развитию организма. Способности приобретаются в результате обучения. Для того, чтобы иметь задатки, человеку не нужно принимать со своей стороны никаких усилий. Задатки не «требуют», чтобы человек активно включался в те виды деятельности, с которыми эти задатки функционально связаны. Способности без активного участия человека в тех видах деятельности, к которым они относятся, не формируются.

Задатки могут быть различными. Есть задатки, которые связаны с общими и специальными способностями, центральные и периферические, сенсорные и двигательные. К общим задаткам относятся те, которые касаются строения и функционирования организма человека в целом или его отдельных подсистем: нервной, сердечно- сосудистой, желудочной. К специальным относятся задатки, соотносимые с работой отделов коры головного мозга: информационного (зрительного, слухового, двигательного, обонятельного, осязательного и других) и мотивационного (сила и специфика эмоциональных процессов и потребностей организма). Периферические задатки связаны с работой периферических отделов органов чувств. Сенсорные задатки характеризуют процессы восприятия и переработки человеком информации, воспринимаемой при помощи различных органов чувств.

Чтобы задатки превратились в ярко-выраженные способности, необходимо с детства создавать условия для их формирования: занятие детей техническим, научным и художественным творчеством, многоплановость деятельности ребенка, широта и разнообразие сфер его общения. Организуя детскую деятельность, формирующую и развивающую способность детей, необходимо соблюдать психологические требования: создание положительного эмоционального настроения, поддерживающего интерес ребёнка к данному виду деятельности; творческий характер деятельности; оптимальный уровень трудности выполняемой деятельности.

Самостійна робота
з теоретичним матеріалом (СРТМ. 2)

1. Поясніть, у чому проявляється вплив статевих та конституційних особливостей на психічні прояви.

2. Поясніть, як впливає функціональна асиметрія головного мозку на різні прояви поведінки людини.

3. Поясніть, як порушення в психіці можуть вплинути на здоров’я людини.

4. Порівняйте психологічний зміст понять «спадкове» та «вроджене».

5. До психосоматичних захворювань відносять шкіряні (нейродерматити), рухової системи (біль у спині, артрит), серцево-судинної системи (гіпертонія, мігрень, аритмія), респіраторні розлади (бронхіальна астма, гіпервентиляція), розлади системи травлення (язви, коліти), підвищена активність щитовидної залози тощо.

Визначте критерії приналежності до даної групи захворювань і в чому проявляється специфічність цієї групи захворювань?

1. Виберіть, які з перерахованих особливостей характеризують сангвініка, меланхоліка, холерика, флегматика: енергійність, три­вала працездатність, підвищена активність, гарячковість, терпіння, стриманість, повільність рухів та мови, дуже швидка зміна почуттів та настрою, виразність міміки та пантоміміки, гіперсензитивність, збуджений стан, швидке пристосування до нових обставин, пригніченість та розгубленість при невдачах, поверхневість у сприйнятті людей та явищ, самоконтроль, тривожність.

Самостійна робота
з практичних завдань (СРПЗ. 2)

1. Батьки трирічних близнюків Мишка та Дениса Д. розлучилися і роз’їхалися у різні міста. Мишко залишився жити з матір’ю, а Денис — із батьком. Через 12 років, коли хлоці зустрілися, то виявилось, що Мишко — чутливий, нерішучий, добрий, відповідальний. Дуже гарно грає на акордеоні та співає. Денис — запальний, оптиміст, хороший товариш, добрий організатор. Організував у школі музичну групу, в якій грає на клавішних інструментах. Знайдіть спільне та розбіжне у поведінці братів. Обґрунтуйте причини схожих проявів.

2. Визначте, якому типу темпераменту відповідає кожний малюнок. Обґрунтуйте вибір. Проаналізуйте, чому знання темпераменту дуже важливе (рис. 6).

3. Критично оцініть ефективність наступної методики та дайте відповідь-висновки.

Найчастіше у людях поєднується ознаки всіх типів темпераментів, але якийсь проявляється сильніше, а інші — не так яскраво. Для з’ясування пріоритетів спробуйте відповісти на запитання за шкалою: 10 — повна згода … 0 — повне заперечення (тобто щось із ряду 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0).

1. Перед якоюсь важливою для мене подією я починаю нервувати.

2. Я працюю нерівномірно, уривками.

3. Я швидко переключаюся з однієї справи на іншу.

4. Якщо треба, я можу спокійно чекати.

5. Мені потрібні співчуття і підтримка, особливо при невдачах і труднощах.

6. З рівними я нестриманий і запальний.

7. Мені неважко зробити вибір.

8. Мені не треба стримувати свої емоції, це трапляється само по собі.

Підрахуйте вагу кожного типу темпераменту:

Сангвінік — С= 3 + 7; Холерик — Х= 2 + 6;
Флегматик — Ф = 4 + 8; Меланхолік — М = 1 + 5.

У формулах цифри необхідно замінити балами за відповіді на запитання за цими цифрами.

Побудуйте формулу темпераменту. Для цього розташуйте бук­ви, що позначають певний тип (С, Х, Ф, М), за рангом, за вагою: перше місце — найбільша вага, далі менша і т. п.

Приклад. З кожного запитання отримано балів: «1» — 2; «2» — 8; «3» — 8; «4» — 3; «5» — 6; «6» — 5; «7» — 10; «8» — 5.

Вага типів темпераменту за формулами: С = 8 + 10 = 18;
Ф = 3 + 5 = 8; Х = 8 + 5 = 13; М = 2 + 6 = 8.

Формула темпераменту: СХФМ (сангвіністично-холеристичні ознаки суттєво переважають флегматично-меланхолічні, але всі ознаки наявні). (За В. А. Козаковим).

Відомо, що кожний тип темпераменту має власні переваги та недоліки. Нижче описані недоліки кожного типу, вкажіть, де який тип темпераменту. Людина, яка має даний тип темпераменту (№ 1), схильна до зазнайства, може бути легковажною, поверхневою, ненадійною. Схильна до обіцянок, які не завжди виконує. Може взятися за купу справ, з якими через неусидчивість не в змозі справитися.

1. Вкажіть, яку півкулю власного головного мозку ви вважаєте домінуючою? За допомогою експрес-аналізу визначте, до якого типу людини ви відноситесь: художник чи мислитель.

А. Переплетіть пальці рук. Великий палець якої руки — зверху; лівої — Л, правої — П. Запишіть результат.

Б. Зробіть на аркуші паперу невеликий отвір і подивіться крізь нього обома очима на якийсь предмет. По черзі закривайте то одне, то друге око. При закритті якого ока предмет зміщується? (Л чи П).

В. Станьте у «позу Наполеона», схрестивши руки на грудях. Яка рука зверху? (Л чи П).

Г. Спробуйте зобразити «бурхливі оплески». Яка долоня зверху? (Л чи П).

Яких літер більше: Л чи П? Переважаюча більшість літер Л говорить, що у вас домінує права півкуля і переважає художній тип, а більшість П — ліва півкуля і Ви відноситесь до ло­гічного типу.

а) проаналізуйте отримані результати і характеристики типів мислення і зробіть висновки;

б) наскільки збігаються результати тестування, характеристики і Ваші власні уявлення про себе?

5. Визначить тип темпераменту власних батьків або дітей. Як він проявляється в поведінці? На чий схожий Ваш тип темпераменту? Обґрунтуйте Вашу думку стосовно можливості зміни темпераменту.


1312631587469099.html
1312695499882693.html
    PR.RU™