ЗАТВЕРДЖУЮ. Кафедразагальноправових дисциплін

ФАКУЛЬТЕТ ЮРИДИЧНИЙ

Кафедразагальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор Дніпропетровського

державного університету

внутрішніх справ

_______________________

(спеціальне звання)

_______________________

(ініціали, прізвище)

___.___._______

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ»

(назва навчальної дисципліни)

спеціальність 8.03040101 «Правознавство»

(код та найменування спеціальності)

для здобувачів вищої освіти факультету юридичного №4,

що навчаються на освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр рівні вищої освіти

(назва рівня вищої освіти)

Дніпропетровськ – 2016


Робоча програма навчальної дисципліни «Практика Європейського Суду з прав людини» для здобувачів вищої освіти магістр факультету юридичного№4, спеціальності 8.03040101 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2016. – 36 с.

РОЗРОБНИКИ:

Тищенкова І.О., доцент кафедри загально правових дисциплін юридичного факультету ДДУВС, к.ю.н.

Розглянуто на засіданні кафедри ________________________________________

протокол від __.__.20__, №__

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

протокол від __.__.20__, №__

Завідувач кафедри загально правових дисциплін юридичного факультету ДДУВС

_______________________ (_Л.Р. Наливайко)

(підпис) (ініціали та прізвище)

«_____»___________________ 20___ р.

©Тищенкова І.О., 2016 рік

©_____________, 2016 рік


1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, спеціальність, рівень вищої освіти Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ЄКТС на рік –1 Галузь знань 0304 «Право» (шифр і назва) Денна / заочна форма навчання
Нормативна / вибіркова
Загальна кількість годин на рік – 90 Спеціальність: 8.03040101 «Правознавство» (шифр і назва) Рік підготовки 1
Семестр 9
Лекції – 10 год.
Модульних контролів –1 Рівень вищої освіти: магістр Семінарські/практичні заняття –18 год.
Самостійна робота –30 год.
Індивідуальна робота –30 год.
Форма (-и) підсумкового контролю: залік_____

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить: 30-60.


2. Заплановані результати навчання

Мета навчальної дисципліни:

навчальна - сформувати у студентів знання щодо основних положень Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, організації діяльності та структури Європейського суду з прав людини, а також визначати порядок звернення до суду та виконання рішень;



розвиваюча -навчити мислити логічно, застосовуючи для розв’язання поточних завдань формально-логічні методи: індукції, дедукції та інші. Вивчення історичних передумов розвитку прав і свобод людини та їх захисту на міжнародному рівні;

виховна -сприяти формуванню правового виховання, громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.

Завдання навчальної дисципліни:–набуття та поглиблення знань про захист прав людини і громадянина з прав людини, а самесформувати у студентів знання щодо основних положень Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, організації діяльності та структури Європейського суду з прав людини, а також визначати порядок звернення до суду та виконання рішень тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни курсант (студент, слухач) повинен набути таких компетентностей, а саме:

1. Знань:

1) на понятійному рівні:

– поняття, предмет «Практика Європейського Суду з прав людини»;

– джерела дисципліни «Практика Європейського Суду з прав людини»;

– поняття та суть практики Європейського Суду з прав людини;

– історію становлення і розвитку практики Європейського Суду з прав людини тощо.

2) на фундаментальному рівні:

– особливості дисципліни, її основні поняття;

– основні етапи становлення і розвитку практики Європейського Суду з прав людини.

3) на практично-творчому рівні:

– готувати наукові доповіді та реферати з тем, зазначених в програмі курсу;

– складати схеми з будь-якої теми курсу «Практика Європейського Суду з прав людини»;

– складати процесуальні документи.

2. Вмінь та навичок:

1) на репродуктивному рівні:

– працювати як з нормативними актами внутрішнього законодавства так і з міжнародними актами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та іншими міжнародними актами, а також тлумачити їх відповідно до конкретних обставин.



2) на алгоритмічному рівні:

– формувати власну точку зору щодо практики Європейського Суду з прав людини тощо.

3) на евристичному рівні:

– на рівні відтворення правильно оцінювати сутність та зміст практики Європейського Суду з прав людини, орієнтуватися в чинному законодавстві, в тому числі на рівні актів Конституційного Суду України та відповідних підзаконних нормативно-правових документів, застосовувати необхідні міжнародно-правові акти.

4) на творчому рівні:використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності, досліджувати конституційно-правові явища, формувати наукові пошуки тощо.

3. Способів мислення:аналіз,логіка.

4. Професійних якостей: теоретичні і практичні знання у сфері реалізації, охорони та захисту прав і свобод як на національному, так і міжнародному рівнях.

5. Світоглядних і громадянських якостей:активність , відповідальність.

3. Програма навчальної дисципліни

Тема 1. ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Iсторико-правові аспекти становлення прав людини у світі та в Україні Утвердження інституту омбудсмана у світі. Європейська гуманітарна юстиція. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Європейська комісія з прав людини.

Роль і значення теми для майбутньої професійної діяльності:

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки проблеми захисту прав і свобод людини існують вже не одне десятиліття. Разом з демографічними, екологічними, енергетичними та іншими цю категорію проблем цивілізоване людство поставило у розряд глобальних, вимагаючих першочергового розв’язання. Чому? Намагання не лише продекларувати права і свободи людини, але й забезпечити їх виконання: це – одне з досягнень цивілізації чи просто інстинкт самозбереження? Як би там не було, ця справа благородна і вимагає відповідного до себе ставлення.

За яких необхідних умов може бути забезпечено реалізацію та захист прав і свобод людини? На думку деяких вчених, чи не єдиним (бо всі інші не мають такої значущості, не є настільки вирішальними) чинником, що реально цьому сприяє, є режим демократії. І нехай доказом на користь цього буде хоча б вислів класика про те, що демократія – це не лише влада більшості, це, перш за все, захист меншості.

Україна, поставши 1991 року на шляху демократії, цілеспрямовано прямує до досягнення міжнародних рівнів у сфері захисту прав і свобод людини. Вже 12 вересня 1991 року Законом “Про правонаступництво” Україна гарантувала “забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної належності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини”. 1996 року, “дбаючи про забезпечення прав і свобод людини…” (Преамбула), Верховна Рада України прийняла Конституцію України, яка визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Українській державі. Правам і свободам в Конституції присвячений Другий розділ, статті якого складають чверть від кількості статей всієї Конституції і майже відтворюють у національному законодавстві Загальну Декларацію прав людини, що є красномовним свідоцтвом того, яке значення віддає Україна правам і свободам.

Міжнародно-правовим нормам в українській правовій системі віддається перевага перед національними (ст. 9 Конституції України). Це обумовлює існування наднаціональної системи захисту прав і свобод людини, однією з підсистем якої є дієвий правозахисний механізм передбачений Європейською Конвенцією про захист прав людини й основних свобод. Доречі, ця Конвенція – чи не єдиний міжнародний документ, що не тільки закріплює права людини, а й створює систему їх захисту. Тому її цінність є не стільки у фіксації прав та свобод, скільки у створенні механізму їх імплементації, сутність якого полягає у виникненні на європейському просторі особливого органу – Європейського Суду з прав людини.

Крім того, Європейська Конвенція з прав людини є не тільки міжнародно-правовим інструментом в галузі прав людини, що має на меті захист широкого спектра громадянських і політичних прав особи, разом з тим вона є договором, юридично обов’язковим для Високих Договірних Сторін, який встановлює систему контролю за здійсненням прав людини в межах країни-члена Ради Європи, якою є й Україна.

Україна є державою європейської орієнтації, тому її вступ до Євросоюзу – стратегічна мета зовнішньої політики. Тут же слід зазначити, що вступу всіх нинішніх країн-членів Євросоюзу передувало їх членство у Раді Європи, а останньому – ратифікація Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Ключові поняття: конвенційні норми, класифікація конвенційних норм. протоколи до Конвенції, ієрархія прав, абсолютні права, права, що відносяться до відправлення правосуддя, права з внутрішніми обмеженнями, баланс прав, катування, нелюдське поводження, моральна та фізична недоторканність, обвинувачення, суб’єкт кримінального обвинувачення, ефективність прав, якість закону, приватне життя, рівність можливостей, права і свободи людини, право на життя, заборона катувань, заборона рабства, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий судовий розгляд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і віросповідання, свобода виявлення поглядів, свобода зібрань та об’єднання, право на шлюб, право на ефективний засіб правового захисту, заборона дискримінації, право на вільне володіння майном, право на освіту, право на вільні вибори, свобода пересування.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як конвенційні норми, класифікація конвенційних норм. протоколи до Конвенції, ієрархія прав, абсолютні права, права, що відносяться до відправлення правосуддя, права з внутрішніми обмеженнями, баланс прав, катування, нелюдське поводження, моральна та фізична недоторканність, обвинувачення, суб’єкт кримінального обвинувачення, ефективність прав, якість закону, приватне життя, рівність можливостей, права і свободи людини, право на життя, заборона катувань, заборона рабства, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий судовий розгляд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і віросповідання, свобода виявлення поглядів, свобода зібрань та об’єднання, право на шлюб, право на ефективний засіб правового захисту, заборона дискримінації, право на вільне володіння майном, право на освіту, право на вільні вибори, свобода пересування;

вміти надавати класифікацію організаційно-правовим та матеріально-правовим нормам, розкривати процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців, право на оскарження у кримінальних справах, відшкодування за судову помилку, право не бути притягнутим до суду або покараним двічі, рівність чоловіка та жінки.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598;

2. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” // ВВРУ. – 1997. - № 40. – Ст.263.

3. Закон України «Про міжнародні договори України» // ВВРУ. – 2004. - № 50. – Ст.45.

ТЕМА 2. ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ

Роль і значення теми для майбутньої професійної діяльності:

Європейський захист прав і свобод людини охоплює як правові норми конвенцій і угод , прийнятих країнами в рамках Європи , Наради з безпеки та співробітництва в Європі ,інших європейських організацій щодо захисту прав людини , так і безпосередній судовий захист , здійснюваний Європейським судом з прав людини в Стразбурзі, рішення якого враховуються країнами –учасницями Ради Європи.Правові норми конвенцій ( а нине діє більше 155 європейсьеих конвенцій) і сформоване прецендентне право на основі рішень Європейської комісії з прав людини( почала працювати в 1955 р.) і Європейського суду (створений в 1959р.) визначають європейські стандарти у ссфері прав людини , на які спирається правова система європейських держав.Отже , під європейськими стандартами щодо захисту прав людини розуміють визнані європейським співтовариством і закріплені в його документах юридичні норми , що включають усі життєво необхідні права людини , а також механізми їх гарантії, захисту та забезпечення на практиці.Визнання і дотримання прав людини та її основних свобод відповідно до прийнятих європейських стандартів стали критерієм визначення ступеня панування права, верховенства й ефективності закону , рівня розвитку демократії в окремих європейських країнах .Постійно відбуваються розширення й поглиблення змісту європейських стандартів у сфері прав і свобод людини , які мають чинність норм міжнародної моралі й міжнародного права.

Ключові поняття:права людини ,європейські стандарти, принципи шанування прав людини, механізм захисту прав людини, ефективність прав, якість закону, приватне життя, рівність можливостей, права і свободи людини, право на життя, заборона катувань, заборона рабства, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий судовий розгляд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і віросповідання, свобода виявлення поглядів, свобода зібрань та об’єднання, право на шлюб, право на ефективний засіб правового захисту, заборона дискримінації, право на вільне володіння майном, право на освіту, право на вільні вибори, свобода пересування.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як європейські стандарти, механізм захисту прав людини, протоколи до Конвенції, ієрархія прав, абсолютні права, права, що відносяться до відправлення правосуддя, права з внутрішніми обмеженнями, баланс прав, катування, нелюдське поводження, моральна та фізична недоторканність, обвинувачення, суб’єкт кримінального обвинувачення, ефективність прав, якість закону, приватне життя, рівність можливостей, права і свободи людини, право на життя, заборона катувань, заборона рабства, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий судовий розгляд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і віросповідання, свобода виявлення поглядів, свобода зібрань та об’єднання, право на шлюб, право на ефективний засіб правового захисту, заборона дискримінації, право на вільне володіння майном, право на освіту, право на вільні вибори, свобода пересування;

вміти розкривати елементи механізму захисту прав людини ,процедурні гарантії, що стосуються захисту прав і свобод людини, право на оскарження у кримінальних справах, відшкодування за судову помилку, право не бути притягнутим до суду або покараним двічі, рівність чоловіка та жінки.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598;

2. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” // ВВРУ. – 1997. - № 40. – Ст.263.

3. Закон України «Про міжнародні договори України» // ВВРУ. – 2004. - № 50. – Ст.45.

4. Лукьянцев Г.Е.-Європейські стандарти в галузі прав людини.

ТЕМА 3. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ

Роль і значення теми для майбутньої професійної діяльності:

Принципи прийнятності звернень. Критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги. Критерій суті звернення: можливість звернення лише у зв’язку з тими порушеннями прав, які передбачені Європейською Конвенцією та Протоколами до неї. Критерій особи: можливість звернення не залежить від фактів громадянства та громадянської дієздатності, а також від того, звертається зі скаргою фізична або юридична особа (у тому числі релігійні об’єднання). Звернення до Суду та попереднє вивчення справи. Вимоги та форма звернення до Суду. Реєстрація та відмова в реєстрації звернення.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки умовах глобалізації все більше відчувається тенденція до посилення ролі та відповідальності міжнародних організацій. Їх вплив набуває особливого значення в питанні забезпечення додержання прав людини, оскільки це не тільки внутрішньодержавна справа, а мета всього світового співтовариства. Права і свободи людини є тими універсальними правовими цінностями, які здатні об’єднати зусилля прогресивної частини людства та утвердити єдині міжнародно-правові стандарти у сфері захисту прав особистості. Оскільки Міжнародна організація праці є однією з основних міжнародних інституцій щодо створення міжнародних соціальних стандартів метою публікації є дослідження історії становлення та розвитку даного міжнародного утворення.

З точки зору теорії міжнародного права, міжнародна організація – це організація створена на основі міжнародного договору, покликана координувати дії держав-членів на постійній основі, в межах наданих їй повноважень. Міжнародні утворення виникали та розвивалися поряд з іншими суб’єктами міжнародного права, будучи невід’ємною частиною його історії.

При цьому, юридична природа міжнародної організації передбачає: фіксування наміру держав у установчому акті – спеціальному різновиду міжнародного договору (статут, конвенція); діяльність організації в межах установчого акту, що визначає її статус та повноваження і при цьому наділяє функціональністю: правоздатністю, статусом та обов’язками організації; триваючий характер утворення, що проявляється у її стабільній структурі, системі діяльності її постійних органів; заснування на принципі суверенної рівності держав-членів, при цьому членство в організації підпорядковано певним правилам, що забезпечують участь та представництво держав у діяльності її органів; обов’язок держав дотримуватись резолюцій, прийнятих організаціями у встановлений спосіб; наділення міжнародної організації сукупністю прав, притаманних юридичній особі. Ці правила фіксуються у установчому акті організації або у спеціальній конвенції та виконуються з урахуванням національного законодавства держави, на території якої організація виконує свої функції; забезпечення міжнародної організації привілеями та імунітетами, що забезпечують її нормальну діяльність та визнані як у місці розташування її штаб-квартири, так і в будь-якій державі при здійсненні функцій організації.

Ключові поняття: територіальна юрисдикція Суду, компетенція Суду, види спорів, що розглядаються Судом, міждержавні спори, спори на підставі індивідуальних скарг, Держава-відповідач, компетенція Суду та національне право, принцип субсидіарності, суддівський корпус (склад Суду), принцип прийнятності судової практики, принцип омолодження складу Суду, принцип збалансування представництва, принцип несумісності, принцип старшинства вимоги до суддів, незалежність, незмінність, недоторканність. Невтручання в діяльність суддів, палати Суду, велика Палата Суду, секретаріат Суду.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як територіальна юрисдикція Суду, компетенція Суду, види спорів, що розглядаються Судом, міждержавні спори, спори на підставі індивідуальних скарг, Держава-відповідач, компетенція Суду та національне право, принцип субсидіарності, суддівський корпус (склад Суду), принцип прийнятності судової практики, принцип омолодження складу Суду, принцип збалансування представництва, принцип несумісності, принцип старшинства вимоги до суддів, незалежність, незмінність, недоторканність. Невтручання в діяльність суддів, палати Суду, велика Палата Суду, секретаріат Суду;

вміти характеризувати сторичні періоди становлення та реформування Суду, компетенцію, розкривати види спорів, що розглядаються Судом, виконання функцій, особливості функцій – тлумачення та застосування Конвенції, комітети, їх види та функції, що ними здійснюються, комітети з „фільтрування” як перша інстанція у прийнятті рішення про прийнятність звернень до Суду.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598;

2. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” // ВВРУ. – 1997. - № 40. – Ст.263.

3. Закон України «Про міжнародні договори України» // ВВРУ. – 2004. - № 50. – Ст.45.

ТЕМА 4. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ ТА ПРОХОДЖЕННЯ СПРАВ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ З ПРАВ ЛЮДИНИ

До складу Європейського Суду входять незалежні судді, обрані Парламентською Асамблеєю Ради Європи від кожної держави відповідно до кількості країн-учасниць. Проте вони не є офіційними представниками своїх країн, а виступають незалежно і від власного імені. Суддями обираються визнані фахівці в галузі права, що мають високі моральні якості та кваліфікацію, строком на 6 років. Можливість обіймати посаду судді обмежена 70-річним віком.

Роль і значення теми для майбутньої професійної діяльності:

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки Європейський Суд з прав людини функціонує на постійній основі з метою забезпечення виконання Високими Договірними Сторонами зобов'язань за Конвенцією. Його юрисдикція визнана обов'язковою всіма державами-учасницями й поширюється на всі спори, що пов'язані із застосуванням і тлумаченням норм Конвенції та Протоколів до неї в національних правових системах.

Суд виносить свої рішення, керуючись нормами Конвенції і практикою застосування своїх попередніх рішень. Це означає, що в Європейському Суді, на відміну від української кодифікованої системи законодавства, діє прецедентна система.

Рішення Суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. Контроль за їх виконанням паралельно з Судом здійснює Комітет Міністрів Ради Європи. Крім того, на запит Комітету Міністрів Суд надає консультативні висновки з питань права щодо тлумачення і застосування норм Конвенції.

Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію про захист прав та основних свобод людини. З набуттям чинності для України Конвенції після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе обов'язковою юрисдикцію Європейського Суду з прав людини. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи.

Положення Конвенції визнані обов'язковими на території України. Це надає всім, хто перебуває під юрисдикцією України, право на звернення до Європейського Суду у випадку порушення нашою державою, її органами, посадовими особами норм Конвенції. Це право передбачено ст. 55 Конституції України, яка надає можливість звернення за захистом своїх порушених прав до судових установ міжнародних організацій після використання особою національних засобів захисту.

Згідно зі статями 34, 35 Конвенції, Суд приймає заяви (скарги) від окремих заявників, груп осіб, неурядових організацій, окремих держав про порушення країнами, що визнали юрисдикцію Суду, положень Конвенції.

Слід наголосити, що Європейський Суд не є апеляційною інстанцією. Суд не має компетенції стосовно перегляду або скасування рішення національних судів. Він також не може втручатися в діяльність національних органів влади, змінювати або скасовувати рішення державних установ.

Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

Ключові поняття: принципи прийнятності звернень, критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги, форма звернення до Суду, вимоги до мирової угоди, умови визнання мирової угоди Судом, судові слухання, відкриті публічні слухання, слухання без участі сторін.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, як принципи прийнятності звернень, критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги, форма звернення до Суду, вимоги до мирової угоди, умови визнання мирової угоди Судом, судові слухання, відкриті публічні слухання, слухання без участі сторін;

вміти визначати принципи прийнятності звернень, критерії прийнятності, критерій суті звернення, критерій особи, залежність порядку вичерпання внутрішніх засобів правового захисту від судової, адміністративної систем і існуючого в кожній державі процесуального порядку розгляду справ, ефективність внутрішніх засобів правового захисту (перша інстанція, апеляційна інстанція, розгляд справ в касаційному порядку, перегляд справи в порядку нагляду), критерій позитивності обставин, критерій незалежності та неупередженості Суду, критерій розумного терміну, звернення до Суду та попереднє вивчення справи.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598;

2. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” // ВВРУ. – 1997. - № 40. – Ст.263.

3. Закон України «Про міжнародні договори України» // ВВРУ. – 2004. - № 50. – Ст.45.

4. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2010 р., № 41, / № 41-42; № 43; № 44-45 /, стор. 1468, стаття 529.

5. Закон України “Про інформацію” // ВВРУ. – 1992. - № 48. – Ст.650.

6. Закон України “Про звернення громадян” // ВВРУ. – 1996. - № 47. – Ст.256.

7. Закон України “Про Конституційний Суд України” // ВВРУ. – 1996. - № 49. – Ст.272.

4. Структура (тематичний план) навчальної дисципліни

№ теми Назви тем Всього годин Кількість годин за видами занять Самост.р. / індив.р. Використання ТЗН та інших дидактичних засобів Взаємозв'язок з іншими дисциплінами
Всього Лекцій Семінарів Практичних МК (годин)
Назви розділів і тем Всього годин Кількість годин за видами занять Самост.р. / індив.р. Використання ТЗН та інших дидактичних засобів Взаємозв'язок з іншими дисциплінами
З викладачем
Всього Лекцій Семінарів Практичн. Модульний контроль
Тема 1. ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Теорія держави та права, історія держави і права України
ТЕМА 2. ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ мультимедійна презентація Конституційне право України
ТЕМА 3. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ
ТЕМА 4. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ ТА ПРОХОДЖЕННЯ СПРАВ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ З ПРАВ ЛЮДИНИ мультимедійна презентація
Всього:

5. Теми семінарських занять

Тема 1. ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Семінарське заняття №1 – 4 год.

План

1. Iсторико-правові аспекти становлення прав людини у світі та в Україні Утвердження інституту омбудсмана у світі

2. Європейська гуманітарна юстиція

3. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод

4. Європейська комісія з прав людини

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: конвенційні норми, класифікація конвенційних норм. протоколи до Конвенції, ієрархія прав, абсолютні права, права, що відносяться до відправлення правосуддя, права з внутрішніми обмеженнями, баланс прав, катування, нелюдське поводження, моральна та фізична недоторканність, обвинувачення, суб’єкт кримінального обвинувачення, ефективність прав, якість закону, приватне життя, рівність можливостей, права і свободи людини, право на життя, заборона катувань, заборона рабства, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий судовий розгляд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і віросповідання, свобода виявлення поглядів, свобода зібрань та об’єднання, право на шлюб, право на ефективний засіб правового захисту, заборона дискримінації, право на вільне володіння майном, право на освіту, право на вільні вибори, свобода пересування.

Рекомендована література до Теми 1:[2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 5.13, 5.14, 5.15, 5.16, 5.17, 5.18, 5.19, 5.20, 5.21, 5.22, 5.23, 5.24, 5.25, 5.26, 5.27, 5.28, 5.29, 5.30, 5.31, 5.32, 5.33, 5.34, 5.35, 5.36, 5.37, 5.38, 5.39, 5.40, 5.41, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 6.10].

ТЕМА 2. ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ

Семінарське заняття №2 – 4 год.

План

1.Механізм звернення в Європейський суд з прав людини.

2. Зміст та суть зобов’язань по захисту права на життя.

3.Зміст прав на свободу і приватну недоторканість та право на повагу приватного та сімейного життя.

4.Заборона катувань: види звернень та стандарти доказування.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: принципи прийнятності звернень, критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги, форма звернення до Суду, вимоги до мирової угоди, умови визнання мирової угоди Судом, судові слухання, відкриті публічні слухання, слухання без участі сторін.

Рекомендована література до Теми 2: [2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 5.13, 5.14, 5.15, 5.16, 5.17, 5.18, 5.19, 5.20, 5.21, 5.22, 5.23, 5.24, 5.25, 5.26, 5.27, 5.28, 5.29, 5.30, 5.31, 5.32, 5.33, 5.34, 5.35, 5.36, 5.37, 5.38, 5.39, 5.40, 5.41, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 6.10].

ТЕМА 3. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ

Семінарське заняття №3 – 4 год.

План

1. Принципи прийнятності звернень.

2. Критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги. Критерій суті звернення: можливість звернення лише у зв’язку з тими порушеннями прав, які передбачені Європейською Конвенцією та Протоколами до неї.

3. Критерій особи: можливість звернення не залежить від фактів громадянства та громадянської дієздатності, а також від того, звертається зі скаргою фізична або юридична особа (у тому числі релігійні об’єднання).

4. Звернення до Суду та попереднє вивчення справи. Вимоги та форма звернення до Суду. Реєстрація та відмова в реєстрації звернення.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: принципи прийнятності звернень, критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги, форма звернення до Суду, вимоги до мирової угоди, умови визнання мирової угоди Судом, судові слухання, відкриті публічні слухання, слухання без участі сторін.

Рекомендована література до Теми 3: [2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 5.13, 5.14, 5.15, 5.16, 5.17, 5.18, 5.19, 5.20, 5.21, 5.22, 5.23, 5.24, 5.25, 5.26, 5.27, 5.28, 5.29, 5.30, 5.31, 5.32, 5.33, 5.34, 5.35, 5.36, 5.37, 5.38, 5.39, 5.40, 5.41, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 6.10].

ТЕМА 4. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ ТА ПРОХОДЖЕННЯ СПРАВ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ З ПРАВ ЛЮДИНИ

План

Семінарське заняття №4 –6 год.

1. Зміст конституційного права людини на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини.

2. Судова і несудова форми звернення громадян за захистом своїх прав ,як необхідна передумова звернення до Європейського Суду з прав людини.

3. Правове регулювання індивідуального звернення громадян за захистом своїх прав до Європейського Суду з прав людини.

4. Порядок та процедура звернення до Європейського суду з прав людини.

5. Проходження справ в Європейському суді з прав людини.

6. Рішення Європейського суду з прав людини,як індикатор легітимації влади.

7.Діяльність національних судів щодо реалізації права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини.

8.Діяльність правоохоронних огранів судів щодо реалізації права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини.

9.Удосконалення практики звернень людини та громадянина в Україні за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: правова основа діяльності органів правосуддя,дотримання прав під час здійснення правоохоронної діяльності,рішення ЄС з конкретної справи є обов язковим на рівні закону для всіх національних судів,практика діяльності судів та правоохоронних органів.

Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття

Європейський суд з прав людини функціонує на постійній основі з метою забезпечення виконання Високими Договірними Сторонами зобов'язань за Конвенцією. Його юрисдикція визнана обов'язковою всіма державами-учасницями й поширюється на всі спори, що пов'язані із застосуванням і тлумаченням норм Конвенції та Протоколів до неї в національних правових системах.

Міжнародне законодавство про Європейський суд з прав людини визначає процедуру конституційного провадження. Перш за все, визначаються вимоги та форми звернення до суду. Таким чином, пропонується визначити поняття, зміст та форму звернення до Європейського суду з прав людини.

Наступне питання передбачає висвітлення етапів проходження справ в Європейському суді, а також необхідно надати загальну характеристику цих етапів.

Суд виносить свої рішення, керуючись нормами Конвенції і практикою застосування своїх попередніх рішень. Це означає, що в Європейському Суді, на відміну від української кодифікованої системи законодавства, діє прецедентна система.

Рішення Суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. Контроль за їх виконанням паралельно з Судом здійснює Комітет Міністрів Ради Європи. Крім того, на запит Комітету Міністрів Суд надає консультативні висновки з питань права щодо тлумачення і застосування норм Конвенції.

Положення Конвенції визнані обов'язковими на території України. Це надає всім, хто перебуває під юрисдикцією України, право на звернення до Європейського Суду у випадку порушення нашою державою, її органами, посадовими особами норм Конвенції.

Слід наголосити, що Європейський Суд не є апеляційною інстанцією. Суд не має компетенції стосовно перегляду або скасування рішення національних судів. Він також не може втручатися в діяльність національних органів влади, змінювати або скасовувати рішення державних установ.

Необхідно звернути увагу на те, що процедура розгляду скарг Європейським судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

Дайте визначення наступних понять:

принципи прийнятності звернень, критерії прийнятності: обставини часу (ratione temporis), обставини місця (ratione loci), обставини по суті (ratione materiae), обставини особи (ratione person), вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, шестимісячний термін звернення, обґрунтованість скарги, неприпустимість анонімності скарги, неприпустимість зловживання правом на звернення, повторність скарги, форма звернення до Суду, вимоги до мирової угоди, умови визнання мирової угоди Судом, судові слухання, відкриті публічні слухання, слухання без участі сторін.

Скласти схеми:

Ø Критерії та принципи прийнятності звернень.

Ø Законодавство України щодо виконання рішень та практики ЄСПЛ.

Ø Рішення Європейського суду з прав людини.

Ø Історичні періоди становлення та реформування Суду.

Ø Види рішень Європейського суду з прав людини (щодо прийнятності або по суті справи).

Тематика рефератів:

Ø Процедура розгляду скарг Європейським судом з прав людини.

Ø Вплив рішень Європейського суду з прав людини на національну юридичну практику.

Ø Вплив рішень Європейського суду з прав людини на систему джерел права України.

Ø Порядок звернення до Європейського суду з прав людини.

Ø Проходження справ в Європейському суді з прав людини: загальна характеристика.

Ø Порядок звернення до Європейського суду з прав людини.

Ø Проходження справ в Європейському суді з прав людини: загальна характеристика.

Ø Рішення Європейського Суду з прав людини про свободу асоціацій у справах за участю України.

Ø Розширення меж компетенції Європейського суду з прав людини: актуальні проблеми теорії і практики.

Ø Вплив рішень Європейського Суду з прав людини на національну юридичну практику: спроба порівняльної характеристики.

Рекомендована література до Теми 4: [2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 5.13, 5.14, 5.15, 5.16, 5.17, 5.18, 5.19, 5.20, 5.21, 5.22, 5.23, 5.24, 5.25, 5.26, 5.27, 5.28, 5.29, 5.30, 5.31, 5.32, 5.33, 5.34, 5.35, 5.36, 5.37, 5.38, 5.39, 5.40, 5.41, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 6.10].


1315651183175528.html
1315700728722203.html
    PR.RU™